Існує легенда, що кожен, хто скупається в ньому, має всі шанси на падіння чемодана з мільйоном доларів на голову. Після купання, рекомендую одягнути каску 
Дістатися до нього просто. Потрібно виїхати в Лас Теранс в сторону аеропорту Ель Портильйо и далі їхати у східному напрямку. Проґавити його важко, бо по дорозі зустрінете, чималу кількість ранчо, які пропонуватимуть вам свої послуги. Мов і на конях довезуть, і на мотобайку підкинуть аж до самого водопаду, бо бачте, пішки туди дійти практично нереально.
Вздовж їзди узбережжям Лас Теранс, ми прибули в Лимон. Одразу ж декілька хлопців підбігли до нас і почали пояснювати, що без гіда ми до водопаду не дійдемо, самі заблукаємо і все в такому стилі. Проте ми як завжди, нікого не слухаючи, пішли самі і нормально дійшли. Перш ніж піднятися до водопаду нам довелося пройти невеличку річку. Справжній блаженний оазис для наших ніг з крижаною прозорою водою, після довгої та жаркої ходьби тропіками. По дорозі декілька разів вступали в кінське лайно, зустрічали багато туристів, одні піднімалися інші вже спускалися з водопаду. Піднімаючись все вище ми вже чули гучний шум води. Тропіки поступово розчинялися і перед очима з’являлися горбисті ландшафти. На них, ті що спокусилися на послуги місцевих вимагателів, залишили своїх коней і далі пішли пішки як і ми.
Побачивши басейн водопаду, ми забувши про те що ледве пересуваємо ногами, кинулися у воду:) Висота водопаду приблизно 40 метрів, спочатку дуже заважає шум, але потім звикаєш. Деякі місцеві сміливці, любителі порозважати публіку, вилазили на найвищі виступи водопаду і летіли прямо вниз. Неймовірно…тільки встигай фотографувати!
В основному, всі туристи які приходили сюди, затримувалися тут ненадовго. Тому через деякий час ми залишилися майже одні. Тиша, яку порушую шум води…безкінечність, вічність, яку не можна осягнути, назад повертались неохоче! Проте задоволенню не було меж!